Міністерство освіти і науки України

Український державний центр міжнародної освіти

Одеська національна академія харчових технологій

Форма власності: Державна організація (установа, заклад)

Форма власності: Державна організація (установа, заклад)

Відомі випускники

Нацагійн Багабанді

Нацагійн Багабанді

(1975-1980)

Нацагійн Багабанді – монгольський державний і політичний діяч. Президент Монголії (1997–2005), кандидат філософських наук, випускник Одеського технологічного інституту харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова (нині Одеська Академія Харчових технологій). Багабанді народився 22 квітня 1950 р. у Дзабханському аймаку (провінція) в сім’ї селянина. В 1975 р. закінчив Ленінградський технікум холодильної промисловості і вступив до ОТІХП на факультет технології консервування за фахом «Холодильна технологія». За роки навчання проявив себе ініціативним студентом. З 1-го курсу він секретар земляцтва монгольських студентів в Одесі, який піклувався питаннями якості навчання, дисципліни, підвищення культурного рівня своїх співвітчизників. У 1978 р. – делегат ХVІІ з’їзду Монгольської Революційної Спілки Молоді. Активний учасник громадського та спортивного життя інституту. У складі збірної команди іноземних студентів з волейболу та шахів неодноразово займав призові місця у міських змаганнях. Готуючись до майбутньої професії, Н. Багабанді брав активну участь у науковій роботі. А дипломний проект на тему «Типовий проект реконструкції м’ясокомбінату з будівництвом цеху по виробництву швидкозаморожених і консервованих м’ясопродуктів стосовно Монгольської Народної Республіки» під керівництвом доцента Федюніної Нінель Олександрі, захищено ним на відмінно. Повернувшись на Батьківщину, Н. Багабанді працював завідувачем ідеологічного відділу Центрального аймачного комітету МНРП (Монгольська народно-революційна партія) (1980–1984), лектором, завідуючим сектором, радником відділу в апараті ЦК МНРП (1987–1990). Через деякий час він продовжив свою освіту у Академії суспільних наук при ЦК КПРС і у 1987 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Ідеологічне забезпечення вирішення завдань розвитку сільськогосподарського виробництва: на матеріалах МНРП з урахуванням досвіду КПРС». Йому було присвоєно вчений ступінь кандидата філософських наук за фахом «Теорія наукового соціалізму і комунізму». У 1990–1992 рр. Н. Багабанді був обраний членом-президії, секретарем ЦК МНРП, заступником голови партії, а у 1992–1996 рр. – він голова Великого державного хуралу (ВДХ), у 1996–1997 рр. – голова фракції МНРП в ВДХ. У 1997 р. Н. Багабанді виграв президентські вибори, а в 2001 р. був переобраний на пост глави держави. Він другий президент в історії Монголії, і перший, вдруге обраний на всенародних виборах. У 1995 р. перебуваючи з робочим візитом в Україні Н. Багабанді відвідав рідний вуз, де пройшли його зустрічі з керівництвом, викладачами та колишніми однокурсниками. На урочистому засіданні Вченої ради Одеської державної академії харчових технологій Н. Багабанді було присуджено ступінь почесного доктора наук Академії. У 2002 р., вже будучи президентом Монголії, Нацагійн Багабанді відвідав Україну з офіційним візитом. Його візит був розділений на дві частини. В першій – київській – Президент Нацагійн Багабанді вів переговори зі своїм українським колегою. А в другій – одеській – повністю віддався спогадам про вуз, де пройшли його юнацькі роки. Відвідування «альма-матер» завершилось врученням диплому і мантії почесного професора Академії. Н. Багабанді нагороджений орденами : «Дружби» (2000) та Сухеє-Батора (2006). В історії нашої Академії ім’я її випускника 1980 р. Нацагіна Багабанді вписано назавжди.

Аднан Ківан

Аднан Ківан

(1982-1987)

Аднан Ківан –український бізнесмен сирійського походження, один з найбільших девелоперів Одеси, випускник Одеського технологічного інституту харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова (нині Одеська Академія Харчових технологій) 1987 р., кандидат технічних наук. Народився Аднан Ківан в м. Дамаск (Сирія) 1 грудня 1962 р., де мешкав до 17 років. У 1980 р. закінчив школу та один курс ПЦБ (промислове і цивільне будівництво) по будівельній спеціальності. У 1981 р. А. Ківан приїхав в Одесу і вступив до підготовчого факультету Одеського політехнічного інституту (ОПІ, зараз Одеський національний політехнічний університет). Закінчивши підготовче відділення ОПІ, А. Ківан вступив до технологічного факультету Одеського технологічного інституту харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова (ОТІХП, нині – Одеська національна академія харчових технологій) за фахом «Технологія консервування». Вже під час навчання в ОТІХП Аднан Ківан виявив менеджерські якості та організаторські здібності, вміння займатися адміністративною та науковою діяльністю. Дипломний проект був виконаний під керівництвом кандидата технічних наук доцента кафедри технології консервування Бровченко Али Андрійовни на тему «Реконструкція Одеської плодоовочевої оптової бази з метою випуску швидкозаморожених соків та напоїв». Після закінчення академії у червні 1987 р. йому присвоєно кваліфікацію інженера-технолога. Особливим рішенням Державної екзаменаційної комісії присуджено вчений ступінь магістра технічних наук. У 1993 р. під науковим керівництвом академіка Академії технологічних наук Росії, доктора хімічних наук, професора Володимира Миколайовича Голубєва, колишнього завідувача кафедри біохімії та мікробіології ОТІХП Аднан Ківан захистив кандидатську дисертацію на тему «Розробка мембранної технології концентрованого бурякового соку» у Московському державному заочному інституті харчової промисловості за фахом «Технологія консервування харчових продуктів». Йому був присуджений вчений ступінь кандидата технічних наук. На сьогодні А. Ківан – власник англійського підприємства «Ківан-компані», яка має у своєму розпорядженні мережу філіалів у Єгипті, Нігерії та країнах Близького Сходу. У 2003 р. заснував в Одесі ТОВ «Кадор», що стало основою «KADORR Group», власник ТК «7 канал», засновник компанії «Благо-інвест (Європейська клініка)», Арабського культурного центра в Одесі. Славу мецената А. Ківан здобув, жертвуючи значні гроші на благодійність: будівництво Арабського культурного центру; фінансову підтримку керівництву театру Опери та балету під час акції «Золотий фонд Одеси – жінки ХХ століття»; передачу 60 квартир сліпим і малозабезпеченим одеситам та значну суму грошей для Центру реабілітації дітей-інвалідів; фінансову допомогу аптеці для знедолених при Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі; будівництво лікарні в Сирії; спонсорування будівництва кардіологічного центру «Добре серце» в Одесі та ін. Одесити цінять його як за професіоналізм, так і за благодійну діяльність. Аднан Ківан визнаний «Меценатом 2002 року» та «Меценатом спорту 2003». Переможець Міжнародного Академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна». Нагороджений «Кришталевим рогом достатку» в номінації «За благодійну діяльність 2002», входить в трійку самих впливових одеситів 2018 р.

Шувалов Сергій Євгенійович

Шувалов Сергій Євгенійович

(1967-1972)

Шувалов Сергій Євгенійович – президент Одеської регіональної Торгово-Промислової Палати, випускник Одеського технологічного інституту харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова (нині Одеська Академія Харчових технологій) 1972 р. Народився 25 березня 1948 р. в Одесі. Після закінчення середньої школи Сергій Євгенійович вступив до Одеського технологічного інституту ім. М. В. Ломоносова (ОТІ) на факультет автоматизації і приладобудування за фахом інженер-електрик по автоматиці і телемеханіці. Але, у 1969 р. у зв’язку з закриттям спеціальності С. Є. Шувалов був переведений на спеціальність «Дозиметрія і захист» спеціалізації «Прилади і установки радіометричних та дозиметричних вимірювань». Дипломний проект він виконав під керівництвом старшого викладача кафедри В. А. Вейсова на тему «Спектрометр для визначення відсоткового вмісту ізотопів урану калію і торія в рудах» на відменно і йому було присвоєно кваліфікацію інженера-електрика. Свою трудову діяльність С. Є. Шувалов почав в механічних та ремонтних майстернях м. Одеси. З 1995 р. Сергій Євгенійович – президент Одеської регіональної Торгово-Промислової Палати (ТПП). На протязі роботи у ТПП С. Є. Шувалов вів дослідження в області створення фірм та залучення інвестицій, як професійно та ефективно створити репутацію підприємця. Свої думки з цих витань він узагальнив та виклад в монографії та учбових посібниках, автором котрих він є. Це «Социальные и культурно-эстетические факторы повышения трудовой активности» (Киев, Одесса, 1997), «Планування ділового розвитку фірми» (Одеса, 2016), «Goodwill – весомый капитал современной организации» (Одесса, 2017) та ін.

АБДУЛЛАДЖАНОВ Абдумалик Абдуллаєвич

АБДУЛЛАДЖАНОВ Абдумалик Абдуллаєвич

(1966-1971)

АБДУЛЛАДЖАНОВ Абдумалик Абдуллаєвич – таджицький державний і політичний діяч, прем’єр-міністр Таджикистану (1992–1993), випускник Одеського технологічного інституту харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова (нині Одеська Академія Харчових технологій) 1971 р. Народився 1 січня 1949 р. в м. Ленінобад (в даний час Худжанд) Таджицькій РСР. Нащадок старовинного та впливового аристократичного роду. У 1966 р. закінчив СШ № 3 м. Ленінобада, де під час навчання проявив себе талановитим учнем, який володів організаторськими здібностями. Після закінчення школи А. А. Абдулладжанов направлений Міністерством народної освіти Таджицької РСР на навчання в Одеський технологічний інститут ім. М. В. Ломоносова (нині Одеська національна академія харчовий технологій). Закінчивши технологічний факультет за спеціальністю «Зберігання і технологія переробки зерна» Постановою Державної екзаменаційної комісії від 18.06.1971 р. йому була присвоєна кваліфікація інженера-технолога. Дипломний проект виконан під науковим керівництвом доцента Семена Марковича (Мордуховича) Золотарева на тему «Реконструкція однієї секції Московського млинкомбінату ім. А. Д. Цюрупи». Як молодий спеціаліст Абдумалик Абдуллаєвич був направлений на роботу у розпорядження Міністерства заготівель та хлібопродуктів Таджицької РСР. З 1971 р. він – начальник зміни, потім директор Кайракумського млинкомбінату. З 1980 р. – заступник міністра заготівель Таджицької РСР, з 1986 р. – перший заступник міністра, з 1987 р. – міністр хлібопродуктів Таджицької РСР. З 21 вересня 1992 р. – виконуючий обов’язки прем’єр-міністра, а з 20 листопада 1992 р. – прем’єр-міністр Таджикистану. У 1993 р. подав у відставку через незгоду з політикою президента Р. Набієва. У 1993–1994 рр. – посол Таджикистану в Росії. У листопаді 1994 р. брав участь у президентських виборах. У липні 1996 р. заснував політичний блок Національна єдність. Потім – лідер Північного опозиційного Руху за національне відродження. Перебуваючи в еміграції з середини 1990-х рр., А. Абдулладжанов вважається організатором невдалої спроби заколоту в Ходжентете в 1998 р. Станом на 2015 рік мешкав в Сполучених штатах Америки.

Вадатурський Олексій Опанасович

Вадатурський Олексій Опанасович

(1966-1971)

Вадатурський Олексій Опанасович – видатний український аграрій, засновник найбільшого сільськогосподарського підприємства «Нібулон», Герой України, випускник Одеського технологічного інституту харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова (нині Одеська Академія Харчових технологій) 1971 р. Народився Олексій Опанасович 8 вересня 1947 р. в с. Бендзари Балтського району Одеської області в сім’ї колгоспника. У рідному селі закінчив восьмирічку. Середню освіту здобув в Балтській середній загальноосвітній трудовій політехнічній школі № 1 з виробничим ухилом. Займався спортом, мав розряд з класичній боротьбі. Допомагав батькам працюючи в колгоспі «Батьківщина». У 1966 р. Олексій Опанасович вступив до Одеського технологічного інституту ім. М. В. Ломоносова (ОТІ, нині Одеська національна академія харчових технологій) на факультет автоматизації і приладобудування. На чолі інститутського будівельного загону побував на Уралі, в Карелії, Польщі, Казахстані. По закінчені ОТІХП (Одеський технологічний інститут харчової промисловості, переіменованний у 1970 р. ОТІ) за фахом «Автоматизація та комплексна механізація хіміко-технологічних процесів» Постановою Державної екзаменаційної комісією від 15.06.1971 р. О. О. Вадатурському було присвоєно кваліфікацію інженера-електромеханіка. Дипломний проект під керівництвом доцента кафедри автоматизації виробничих процесів О. О. Пікерсгіля був виконаний на тему «Розробка вологоміра для марганцевої руди», робота захищена на відмінно. Свою трудову діяльність Олексій Вадатурський розпочав на Трикратському комбінаті хлібопродуктів головним енергетиком, потім працював головним інженером. Швидко отримав підвищення та був призначений начальником виробничого відділу. З 1980 року займав посаду заступника начальника Миколаївського облуправління хлібопродуктів. З 1991 р. О. О. Вадатурський – беззмінний генеральний директор створеного спільного україно-угорського-британського сільськогосподарського підприємства «Нібулон», котре займається вирощуванням сільськогосподарських культур з застосуванням зарубіжних технологій та високопродуктивної імпортної техніки, розвитком племінного тваринництва. Підприємство є одним з найбільших вітчизняних виробників, експортерів сільськогосподарської продукції та інвесторів в аграрному секторі України. Крім того, контролює зерноперевалочний термінал на території Чорноморського суднобудівельного заводу. Компанія «Нібулон» активно співпрацює з ОНАХТ. Завдяки тісній співпраці і допомоги компанії «Нібулон» в академії в грудні 2012 р. було відкрито 4 лабораторії для оцінки якості зерна та 3 навчально-наукові лабораторії кафедри автоматизації технологічних процесів і робототехнічних систем (теоретичних основ автоматичного керування; промислових контролерів, мереж та САПР; електроніки й мікропроцесорної техніки). Всі лабораторії оснащені новітнім обладнанням. За свою трудову діяльність О. О. Вадатурський неодноразово нагороджувався урядовими нагородами: так у 2001 р. нагороджений міжнародною премією «Золотий Меркурій» та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України; у 2004 р. – дипломом Всеукраїнського конкурсу «Успішний керівник» та Почесною орденською відзнакою «Громадського визнання» ІІІ ступеню; Почесними грамотами Верховної Ради України, Міністерства АПК, Держкомітету України по будівництву і архітектурі; орденом УПЦ рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеню (2007). О. О. Вадатурський – переможець загальнонаціонального конкурсу «Благодійник року» в номінації «Благодійник року в Миколаївській області» (2007). Звання «Герой України» із врученням ордена Держави Олексій Опанасович був удостоєний 15 листопада 2007 р. за видатний особистий внесок в зміцнення потенціалу агропромислового комплексу, організацію і забезпечення досягнення стабільно високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, розвиток соціальної сфери. Лауреат Державної премії України в області архітектури за архітектуру перевантажувального терміналу сільськогосподарського підприємства «Нібулон» в м. Миколаєві (2008). В 2012 р. став офіційним номінантом на отримання Всесвітньої продовольчої премії.